Сергій Льовочкін Суміш за та проти за курс Кабінету Міністрів Олексія Гончарука

Відповідно до пояснювальної записки проект акта передбачає підвищення соціальних гарантій для дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням, в тому числі для дітей з інвалідністю, уніфікацію принципів надання допомоги на дітей одиноким матерям та малозабезпеченим сім’ям, а також запровадження державної соціальної допомоги на догляд одиноким особам, які досягли 80 річного віку та потребують постійного стороннього догляду

Відповідно до пояснювальної записки, проєкт Закону спрямований на удосконалення та уточнення окремих норм законодавства з питань запобігання і протидії легалізації (відмиванню) доходів, а також узгодження та покращення положень законодавчих актів, що змінюються, забезпечення реалізації положень нових міжнародних стандартів у сфері протидії відмиванню коштів та боротьби з фінансуванням тероризму. Проєктом Закону пропонується: - запровадження загальноприйнятої термінології у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та її суті до міжнародної; - застосування ризик-орієнтованого підходу суб’єктами первинного фінансового моніторингу (СПФМ) при проведенні належної перевірки своїх клієнтів та відповідно перехід до кейсового звітування про підозрілі операції (діяльність) своїх клієнтів; - збільшення порогової суми та зменшення кількості ознак для обов’язкового звітування про фінансові операції, про які СПФМ (банки, страховики, кредитні спілки, ломбарди, біржі, платіжні організації та інші фінансові установи) зобов’язані були повідомляти Держфінмоніторинг, а саме залишається обов’язок повідомляти про фінансові операції на суму більше 400 тис. грн. (зараз 150 тис. грн.) та пов’язані з готівкою, переказом коштів за кордон, політично значущими особами та клієнтами з держав, що не виконують рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, що провадять діяльність в антилегалізаційній сфері; - розширення кола СПФМ, які будуть повідомляти Держфінмоніторинг про підозрілі фінансові операції, – особами, які надають інформаційно-консультаційні послуги з питань оподаткування; - удосконалення процедури розкриття суб’єктами господарювання своїх кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) та посилення вимог до виявлення СПФМ бенефіціарних власників своїх клієнтів; - запровадження міжнародного інструментарію замороження активів та регламентація дій СПФМ із активами, що пов’язані з тероризмом та його фінансуванням; - удосконалення законодавчих аспектів, які впливають на якість розслідування злочинів з легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом; - удосконалення положень законодавства, що забезпечують конфіденційність факту отримання та виконання СПФМ запитів, рішень та доручень Держфінмоніторингу, та, як наслідок, захист СПФМ від погроз, дискримінаційних дій та інших негативних наслідків, пов’язаних з виконанням заходів з первинного фінансового моніторингу; - перехід до відстеження грошових переказів як інструменту для запобігання, виявлення та розслідування випадків відмивання грошей та фінансування тероризму, а також для здійснення обмежувальних заходів. Проєкт Закону є аналогічним законопроєкту, який був зареєстрований за № 9417 від 19.12.2018 у Верховній Раді України VIII скликання (урядовий), та підготовлений для внесення на розгляд Верховної Ради України IХ скликання з урахуванням пропозицій міжнародних експертів Єврокомісії та МВФ

Відповідно до пояснювальної записки законопроєктом передбачаються зміни до Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) та інших законодавчих актів щодо: визначення джерелом доходу державного бюджету плати за сертифікацію оператора системи передачі електричної енергії, оператора газотранспортної системи у зв’язку з запровадженням з 1 серпня 2019 року ринку електроенергії; визначення джерелом доходу державного бюджету внесків на регулювання, які сплачуються суб’єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, відповідно до статті 13 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг»; визначення джерелом доходу місцевих бюджетів плати за ліцензії на відповідну діяльність у зв’язку з запровадженням відповідно до Податкового кодексу ліцензування зернового дистиляту, біоетанолу та пального (додатковий ресурс в цілому до місцевих бюджетів становитиме 90,6 млн гривень); визначення джерелами фінансування бюджету залишків бюджетних коштів власних надходжень бюджетних установ, інших надходжень спеціального фонду бюджету, які не використані у попередньому бюджетному періоді, з метою їх подальшого використання за цільовим призначенням; приведення термінології типів закладів освіти до законодавства про освіту; зміна процедури розподілу видатків державного бюджету на централізовані заходи між адміністративно-територіальними одиницями для здійснення закупівлі товарів (ліків та підручників) та оперативного вирішення питань щодо перерозподілу між регіонами;
врегулювання на законодавчому рівні: - розміщення державного замовлення у приватних закладах вищої освіти (Законом України «Про вищу освіту» надано право розміщувати державне замовлення у закладах приватної власності); - підвищення кваліфікації педагогічних працівників (Законом України «Про освіту» (ст. 59) педагогічним та науково-педагогічним працівникам надано право підвищувати кваліфікацію у закладах освіти та в інших суб’єктів освітньої діяльності, фізичних та юридичних осіб); - розміщення регіонального замовлення на підготовку кадрів у закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти державної, комунальної та приватної власності (Законом України «Про освіту» (частина 12 ст. 78) надано право закладам освіти отримувати фінансування різних видів та з різних джерел, не заборонених законодавством); запровадження нового механізму розрахунку додаткової дотації на здійснення переданих з державного бюджету видатків з утримання закладів освіти та охорони здоров’я для обласних бюджетів; врегулювання бюджетних відносин у зв’язку з переходом до грошової форми надання пільг та житлових субсидій населенню; перенесення термінів долучення комунальних закладів охорони здоров’я до програми медичних гарантій на 1 квітня 2020 року та збереження надання медичної субвенції; врегулювання питання фінансового забезпечення закладів освіти, які не привели у встановлені терміни установчі документи у відповідність до законодавства про освіту; врегулювання взаємовідносин місцевих бюджетів у зв’язку з передачею недостатнього обсягу коштів районними бюджетами до бюджетів сіл, селищ, міст районного значення на дошкільну освіту та культуру; визначення обсягу державної підтримки сільськогосподарських товаровиробників на рівні не більше 1 відсотка випуску продукції у сільському господарстві з огляду на обсяги фактичного освоєння таких коштів з метою спрямування на інші програми у сфері АПК (на відповідні цілі у державному бюджеті на 2018 рік були передбачені видатки в обсязі 5,3 млрд. грн., з яких фактично використано 4,2 млрд. грн., або 79,2% планових призначень, що складає 0,66 відсотка випуску продукції у сільському господарстві); визначення обсягу державного фонду регіонального розвитку на рівні не більше 1 відсотка прогнозного обсягу доходів загального фонду проєкту Державного бюджету України на відповідний бюджетний період при складанні Бюджетної декларації та проєкту Державного бюджету України з урахуванням фактичних обсягів цих видатків у попередніх бюджетних періодах, спроможності місцевих органів влади забезпечити використання коштів та реальних можливостей державного бюджету; врегулювання на законодавчому рівні віднесення власних надходжень бюджетних установ до неподаткових надходжень бюджету у класифікації доходів бюджету; удосконалення термінологічного апарату Кодексу та уточнення щодо складових власних надходжень бюджетних установ;

Відповідно до пояснювальної записки, проєкт Закону спрямований на удосконалення та уточнення окремих норм законодавства з питань запобігання і протидії легалізації (відмиванню) доходів, а також узгодження та покращення положень законодавчих актів, що змінюються, забезпечення реалізації положень нових міжнародних стандартів у сфері протидії відмиванню коштів та боротьби з фінансуванням тероризму. Проєктом Закону пропонується: - запровадження загальноприйнятої термінології у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та її суті до міжнародної; - застосування ризик-орієнтованого підходу суб’єктами первинного фінансового моніторингу (СПФМ) при проведенні належної перевірки своїх клієнтів та відповідно перехід до кейсового звітування про підозрілі операції (діяльність) своїх клієнтів; - збільшення порогової суми та зменшення кількості ознак для обов’язкового звітування про фінансові операції, про які СПФМ (банки, страховики, кредитні спілки, ломбарди, біржі, платіжні організації та інші фінансові установи) зобов’язані були повідомляти Держфінмоніторинг, а саме залишається обов’язок повідомляти про фінансові операції на суму більше 400 тис. грн. (зараз 150 тис. грн.) та пов’язані з готівкою, переказом коштів за кордон, політично значущими особами та клієнтами з держав, що не виконують рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, що провадять діяльність в антилегалізаційній сфері; - розширення кола СПФМ, які будуть повідомляти Держфінмоніторинг про підозрілі фінансові операції, – особами, які надають інформаційно-консультаційні послуги з питань оподаткування; - удосконалення процедури розкриття суб’єктами господарювання своїх кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) та посилення вимог до виявлення СПФМ бенефіціарних власників своїх клієнтів; - запровадження міжнародного інструментарію замороження активів та регламентація дій СПФМ із активами, що пов’язані з тероризмом та його фінансуванням; - удосконалення законодавчих аспектів, які впливають на якість розслідування злочинів з легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом; - удосконалення положень законодавства, що забезпечують конфіденційність факту отримання та виконання СПФМ запитів, рішень та доручень Держфінмоніторингу, та, як наслідок, захист СПФМ від погроз, дискримінаційних дій та інших негативних наслідків, пов’язаних з виконанням заходів з первинного фінансового моніторингу; - перехід до відстеження грошових переказів як інструменту для запобігання, виявлення та розслідування випадків відмивання грошей та фінансування тероризму, а також для здійснення обмежувальних заходів. Проєкт Закону є аналогічним законопроєкту, який був зареєстрований за № 9417 від 19.12.2018 у Верховній Раді України VIII скликання (урядовий), та підготовлений для внесення на розгляд Верховної Ради України IХ скликання з урахуванням пропозицій міжнародних експертів Єврокомісії та МВФ