Роман Соха Максимально голосує за за політичний курс Президента Володимира Зеленського

Відповідно до пояснювальної записки, проєкт акта передбачає зміну норми Закону України «Про освіту» щодо визначення Урядом в умовах карантину тривалості навчального року, а також надання учням (студентам), які завершують здобуття повної загальної середньої освіти, права вибору виду оцінювання їхніх результатів навчання – шляхом річного оцінювання, або державної підсумкової атестації, або державної підсумкової атестації у формі зовнішнього незалежного оцінювання

Відповідно до пояснювальної записки, проєкт акта передбачає зміну норми Закону України «Про освіту» щодо визначення Урядом в умовах карантину тривалості навчального року, а також надання учням (студентам), які завершують здобуття повної загальної середньої освіти, права вибору виду оцінювання їхніх результатів навчання – шляхом річного оцінювання, або державної підсумкової атестації, або державної підсумкової атестації у формі зовнішнього незалежного оцінювання

Відповідно до пояснювальної записки, проектом Закону визначено чіткі підстави для касаційного оскарження рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтує необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених для обов'язкового скасування судового рішення; 5) у разі ухвалення органом, що здійснює дисциплінарне провадження щодо суддів, рішення про застосування дисциплінарного стягнення до суддів, які входили до складу колегії суддів апеляційної інстанції, яка переглядала справу, судове рішення у якій оскаржується, за дисциплінарний проступок, вчинений у зв'язку із розглядом такої справи. Також цим законопроектом передбачаються норми, якими нівелюється можливість зловживання учасниками справи своїми процесуальними правами, зокрема, спрощується порядок розгляду відводів судді у разі подання такого відводу напередодні або в день засідання; вилучаються деякі види забезпечення позову, натомість, забороняється вжиття заходів забезпечення позову, які мають своїм наслідком припинення, відкладення чи зупинення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних процедур, які проводяться від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб'єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну процедуру; визначається, що у разі оскарження ухвал суду про відмову у прийнятті або повернення зустрічного позову, про відмову у прийнятті або повернення позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, ухвал про зупинення провадження у справі, які подані з пропуском строку на їх оскарження, до апеляційної та касаційної інстанцій направляються матеріали оскарження (що значно зменшить строк розгляду таких справ по суті заявлених вимог).

Відповідно до пояснювальної записки, передбачається збільшити надходження до спеціального фонду державного бюджету за рахунок коштів від дострокового погашення векселів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на 2,0 млрд грн та спрямувати їх у відповідних обсягах на нову бюджетну програму «Фонд розвитку підприємництва».

Відповідно до пояснювальної записки Законопроектом пропонується доповнити статтю 28 "Вчинення злочину групою осіб, групою осіб за попередньою змовою, організованою групою або злочинною організацією" Кримінального кодексу України частиною п'ятою, визначивши, що злочин визнається вчиненим злочинною спільнотою, якщо він скоєний стійким ієрархічним об'єднанням декількох осіб (п'ять і більше), учасником, організатором, керівником та/або координатором якої є "злодій у законі". Також в даній частині статті пропонується визначити поняття "злодій у законі". Статтю 29 "Кримінальна відповідальність співучасників" Кримінального кодексу України передбачається доповнити частиною шостою, що встановлює правила кваліфікації діянь, вчинених особою у складі або в інтересах злочинної організації чи злочинної спільноти. Зокрема, пропонується здійснювати кваліфікацію за статтею (частиною статті) Особливої частини Кримінального кодексу України, яка передбачає вчинене особою діяння, і за відповідною частиною статті 255, 255-1 або 255-3 цього Кодексу України. При цьому покарання призначається з урахуванням правил, передбачених статтею 70 Кримінального кодексу України. Передбачено також зміни до статті 43 "Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи, злочинної організації чи злочинної спільноти" Кримінального кодексу України, що забезпечуватиме виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності злочинної спільноти. Запропоновано нову редакцію статті 255 "Створення злочинної організації" Кримінального кодексу України, що покликана вдосконалити механізм притягнення осіб до кримінальної відповідальності за даною статтею. Також Кримінальний кодексу України пропонується доповнити новими статтями, а саме: статтею 255-1 "Створення злочинної спільноти і перебування особи в статусі "злодій у законі", що передбачає встановлення кримінальної відповідальності за створення злочинної спільноти або керівництво такою спільнотою чи участь у ній, або участь у злочинах, вчинюваних такою спільнотою (частина перша) чи перебування особи в статусі "злодій у законі" (частина друга); статтею 255-2 "Звернення до "злодія у законі" чи іншого учасника злочинної спільноти", що передбачає встановлення кримінальної відповідальності за звернення до "злодія у законі" чи іншого учасника злочинної спільноти з проханням вчинити злочин та/або здійснити вплив у будь-якій формі на третіх осіб з метою прийняття ними рішень чи вчинення або невчинення ними дій; статтею 255-3 "Організація проведення зустрічі (сходки) представників злочинних організацій чи злочинних спільнот, сприяння в її проведенні або керівництво нею", що передбачає встановлення кримінальної відповідальності за організацію проведення зустрічі (сходки) представників злочинних організацій чи злочинних спільнот для розроблення планів і умов спільного вчинення злочинів, матеріального забезпечення злочинної діяльності чи координації дій злочинних організацій чи злочинних спільнот, а так само сприяння в її проведенні, або керівництво такою зустріччю (сходкою). Статтю 256 "Сприяння учасникам злочинної організації чи злочинної спільноти або укриття їх злочинної діяльності" Кримінального кодексу України пропонується викласти в новій редакції, передбачивши, зокрема, встановлення кримінальної відповідальності за вчинення діяння, передбаченого частиною першою цієї статті, службовою особою або повторно

Відповідно до пояснювальної записки метою і завданнями прийняття цього законопроекту є скасування державної монополії на виробництво спирту та сприяння детінізації ринку спирту та лікеро-горілчаної продукції. Проектом Закону вносяться зміни до Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального", які передбачають, зокрема: – скасування державної монополії на виробництво спирту починаючи з 1 січня 2020 року; – надання можливості суб'єктам господарювання будь-якої форми здійснювати провадження діяльності з виробництва спирту за умови одержання відповідної ліцензії; – повну лібералізацію експорту спирту з України. Для захисту вітчизняного товаровиробника проектом Закону передбачено, що імпорт спирту до 1 січня 2022 року зможуть здійснювати лише уповноважені Кабінетом Міністрів України державні підприємства

Відповідно до пояснювальної записки Пропонованими законопроектом змінами до Закону України "Про Державне бюро розслідувань", зокрема: змінюється правовий статус Державного бюро розслідувань – Державне бюро розслідувань стає державним правоохоронним органом уточнюються система Державного бюро розслідувань, порядок затвердження організаційної структури Державного бюро розслідувань, порядок утворення територіальних управлінь Державного бюро розслідувань; змінюється підхід до визначення граничної чисельності центрального апарату та територіальних управлінь Державного бюро розслідувань. Граничну чисельність центрального апарату та територіальних управлінь Державного бюро розслідувань визначатиме Кабінет Міністрів України за поданням Директора Державного бюро розслідувань уточнюються порядок призначення Директора Державного бюро розслідувань та його повноваження; унормовуються підстави притягнення працівників Державного бюро розслідувань до дисциплінарної відповідальності У законопроекті пропонується надати Директору ДБР повноваження одноособово призначати осіб на посади першого заступника і заступників Директора ДБР та визначати їх обов'язки поза конкурсом, без жодних вимог щодо професійної придатності та інших ділових якостей, а також в одноособовому порядку їх звільняти Також, передбачене у проекті повноваження Глави держави затверджувати Положення про Раду громадського контролю та порядок її формування виходить за межі повноважень Президента України, передбачених чинною Конституцією України

Відповідно до пояснювальної записки Законопроектом вносяться зміни до Кримінального процесуального кодексу України та пов’язані із цим зміни до Законів України «Про статус народного депутата України», «Про Національне антикорупційне бюро України», «Про судову експертизу», «Про радіочастотний ресурс України», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій» В результаті цього голосування на законодавчому рівні закріпили: право НАБУ та ДБР автономно здійснювати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (так звану прослушку); право Генерального прокурора, його заступника, керівника регіональної прокуратури передоручати вручення підозри спеціальним суб’єктам; НАБУ матиме закріплену у законі можливість мати штатних негласних працівників; ініціювати проведення експертизи можуть сторони та слідчий суддя, монополія державних експертних установ на проведення експертизи скасована;

Водночас, парламент залишив в силі запропоновані депутатом попереднього скликання Андрієм Лозовим зміни (так звана “поправка Лозового”) щодо: – порядок обчислення строків досудового розслідування (з моменту внесення відомостей в ЄРДР); можливості оскарження повідомлення про підозру

В пояснювальній записці вказано, що законопроектом пропонується викласти в новій редакції підпункт "х" підпункту 3 пункту 2 розділу VІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Вищий антикорупційний суд", відповідно до якого підсудність Вищого антикорупційного суду як суду першої, апеляційної інстанцій, слідчих суддів поширюється на кримінальні провадження, відомості про які внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань з дня початку роботи цього суду, крім кримінальних проваджень, досудове розслідування у яких здійснюється або здійснювалося Національним антикорупційним бюро України та закінчено прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Також передбачено, що до Вищого антикорупційного суду передаються усі кримінальні провадження, досудове розслідування у яких завершено прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури і судовий розгляд яких судами першої, апеляційної інстанцій не завершено до дня початку роботи Вищого антикорупційного суду

Проектом Закону пропонується продовжити на 90 днів строк набрання чинності окремими положеннями законодавчих актів України, якими передбачена посилена відповідальність за порушення при переміщенні транспортних засобів у митних режимах тимчасового ввезення і транзиту на території України.

Проектом Закону пропонується продовжити на 90 днів строк набрання чинності окремими положеннями законодавчих актів України, якими передбачена посилена відповідальність за порушення при переміщенні транспортних засобів у митних режимах тимчасового ввезення і транзиту на території України.

У законопроекті пропонується внести до Закону України «Про запобігання корупції» та деяких інших законодавчих актів зміни, відповідно до яких:

1) запровадити одноосібну форму урядування Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – Національне агентство);

2) забезпечити спроможність Національного агентства ефективно здійснювати покладені на нього функції, зокрема, шляхом усунення законодавчих прогалин щодо забезпечення належного доступу Національного агентства до реєстрів та баз даних, адміністратором (держателем) яких є державні органи;

3) змінити порядок формування та склад конкурсної комісії з відбору Голови Національного агентства, забезпечивши участь представників міжнародних організацій у роботі конкурсної комісії;

4) посилити механізми підзвітності Національного агентства;

5) передбачити обов’язкове створення чи визначення уповноважених підрозділів (уповноважених осіб) з питань запобігання та виявлення корупції в органах влади різного рівня;

6) удосконалити механізм фінансового контролю шляхом розширення змісту повідомлення про суттєві зміни в майновому стані для окремих категорій суб’єктів декларування;

7) встановити, що Національне агентство визначає порядок відбору декларацій для проведення обов'язкової повної перевірки та черговість такої перевірки на підставі оцінки ризиків, а також визначає порядок автоматизованого розподілу обов'язків з проведення повної перевірки між уповноваженими особами Національного агентства;

8) виключити із Закону України «Про вибори народних депутатів України» виняток з обов’язку подання декларації, встановлений для кандидатів на позачергових виборах, тощо.

(з висновків Головного науково-експертного управління ВРУ)

Повернення до Кримінального кодексу статті про незаконне збагачення

законопроектом пропонується викласти в новій редакції підпункт "х" підпункту 3 пункту 2 розділу VІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Вищий антикорупційний суд", відповідно до якого підсудність Вищого антикорупційного суду як суду першої, апеляційної інстанцій, слідчих суддів поширюється на кримінальні провадження, відомості про які внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань з дня початку роботи цього суду, крім кримінальних проваджень, досудове розслідування у яких здійснюється або здійснювалося Національним антикорупційним бюро України та закінчено прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Також передбачено, що до Вищого антикорупційного суду передаються усі кримінальні провадження, досудове розслідування у яких завершено прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури і судовий розгляд яких судами першої, апеляційної інстанцій не завершено до дня початку роботи Вищого антикорупційного суду

В пояснювальній записці Проект Закону визначає порядок дострокового припинення повноважень Президента України у разі усунення з поста в порядку імпічменту. Проект передбачає, що: процедура імпічменту ініціюватиметься більшістю народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України; з метою повного, всебічного та неупередженого розслідування утворюватиметься спеціальна тимчасова слідча комісія, до складу якої входитимуть народні депутати України (з урахуванням принципу пропорційного представництва депутатських фракцій та груп), спеціальний прокурор і спеціальні слідчі; захист прав, свобод і законних інтересів глави держави у процедурі імпічменту забезпечуватимуть захисники Президента України; спеціальна тимчасова слідча комісія готуватиме висновки і пропозиції за дослідженими обставинами щодо вчинення Президентом України державної зради або іншого злочину; пленарне засідання Верховної Ради України, на якому розглядатимуться вказані висновки і пропозиції, буде відкритим (за винятком випадків, коли висновки і пропозиції або додані до них матеріали міститимуть інформацію, що становить державну або іншу охоронювану законом таємницю); після прийняття Верховною Радою України рішення про звинувачення Президента України Верховна Рада України звертатиметься до Конституційного Суду України (для отримання висновку щодо додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту) та Верховного Суду (для одержання висновку про те, що діяння, в яких звинувачується Президент України, містять ознаки державної зради або іншого злочину); рішення про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту прийматиметься лише у разі, якщо висновки Конституційного Суду України та Верховного Суду засвідчать дотримання вимог Конституції та законів України; відповідне рішення вважатиметься прийнятим, якщо за нього проголосує не менш як три чверті народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України; у разі неприйняття Верховною Радою України постанови про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту головуючий від імені парламенту вибачиться перед Президентом України

В пояснювальній записці Проект Закону визначає порядок дострокового припинення повноважень Президента України у разі усунення з поста в порядку імпічменту. Проект передбачає, що: процедура імпічменту ініціюватиметься більшістю народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України; з метою повного, всебічного та неупередженого розслідування утворюватиметься спеціальна тимчасова слідча комісія, до складу якої входитимуть народні депутати України (з урахуванням принципу пропорційного представництва депутатських фракцій та груп), спеціальний прокурор і спеціальні слідчі; захист прав, свобод і законних інтересів глави держави у процедурі імпічменту забезпечуватимуть захисники Президента України; спеціальна тимчасова слідча комісія готуватиме висновки і пропозиції за дослідженими обставинами щодо вчинення Президентом України державної зради або іншого злочину; пленарне засідання Верховної Ради України, на якому розглядатимуться вказані висновки і пропозиції, буде відкритим (за винятком випадків, коли висновки і пропозиції або додані до них матеріали міститимуть інформацію, що становить державну або іншу охоронювану законом таємницю); після прийняття Верховною Радою України рішення про звинувачення Президента України Верховна Рада України звертатиметься до Конституційного Суду України (для отримання висновку щодо додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту) та Верховного Суду (для одержання висновку про те, що діяння, в яких звинувачується Президент України, містять ознаки державної зради або іншого злочину); рішення про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту прийматиметься лише у разі, якщо висновки Конституційного Суду України та Верховного Суду засвідчать дотримання вимог Конституції та законів України; відповідне рішення вважатиметься прийнятим, якщо за нього проголосує не менш як три чверті народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України; у разі неприйняття Верховною Радою України постанови про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту головуючий від імені парламенту вибачиться перед Президентом України