Леся Забуранна Переважно голосує за за антикорупційну реформу (ІХ скликання)

Даним законопроєктом Верховна Рада позбавила Міністерство соціальної політики права перевіряти виробників технічних засобів реабілітації на відповідність кваліфікаційним вимогам. Зокрема, НАЗК вказало, що ця норма створювала передумови одразу для кількох корупційних схем

Віталій Шабунін, ЦПК: "Iншою правкою 59 Ковальова депутати знесли покарання у вигляді позбавлення волі за умисне неподання декларацій."

Віталій Шабунін, ЦПК: "Депутати проголосували поправку Ігоря Фріса №50 (Слуга народу), яка робить неможливим покарання за брехню щодо майна родичів (навіть, якщо декларант знає про майно!)."

"... президентська фракція проголосувала за виведення з «Прозорро» робіт з будівництва Великої кільцевої автомобільної дороги навколо м. Києва. Тобто дала дозвіл на «ручний» розподіл майже 100 млрд бюджетних гривень...."

Агія Загребельна на lb.ua

Голова Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) Олександр Новіков закликав Президента України ветувати Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення окремих аспектів декларування», який Верховна Рада України прийняла 29 квітня 2021 року.

Відповідний лист Голова НАЗК направив Уряду, як це передбачено регламентом Кабінету Міністрів України.

Голова Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) Олександр Новіков закликав Президента України ветувати Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення окремих аспектів декларування», який Верховна Рада України прийняла 29 квітня 2021 року.

Відповідний лист Голова НАЗК направив Уряду, як це передбачено регламентом Кабінету Міністрів України.

Законопроект позбавляє СБУ права розслідувати економічні питання, проте наділяє значними правами у сфері доступу до персональних даних громадян або іншої інформації, навіть без санкції суду

Законопроєкт дозволяє уникати декларування майна чиновниками, якщо воно записане на неповнолітніх дітей, які не проживають з декларантом

Відповідно до пояснювальної записки, проєкт Закону спрямований на удосконалення та уточнення окремих норм законодавства з питань запобігання і протидії легалізації (відмиванню) доходів, а також узгодження та покращення положень законодавчих актів, що змінюються, забезпечення реалізації положень нових міжнародних стандартів у сфері протидії відмиванню коштів та боротьби з фінансуванням тероризму. Проєктом Закону пропонується: - запровадження загальноприйнятої термінології у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та її суті до міжнародної; - застосування ризик-орієнтованого підходу суб’єктами первинного фінансового моніторингу (СПФМ) при проведенні належної перевірки своїх клієнтів та відповідно перехід до кейсового звітування про підозрілі операції (діяльність) своїх клієнтів; - збільшення порогової суми та зменшення кількості ознак для обов’язкового звітування про фінансові операції, про які СПФМ (банки, страховики, кредитні спілки, ломбарди, біржі, платіжні організації та інші фінансові установи) зобов’язані були повідомляти Держфінмоніторинг, а саме залишається обов’язок повідомляти про фінансові операції на суму більше 400 тис. грн. (зараз 150 тис. грн.) та пов’язані з готівкою, переказом коштів за кордон, політично значущими особами та клієнтами з держав, що не виконують рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, що провадять діяльність в антилегалізаційній сфері; - розширення кола СПФМ, які будуть повідомляти Держфінмоніторинг про підозрілі фінансові операції, – особами, які надають інформаційно-консультаційні послуги з питань оподаткування; - удосконалення процедури розкриття суб’єктами господарювання своїх кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) та посилення вимог до виявлення СПФМ бенефіціарних власників своїх клієнтів; - запровадження міжнародного інструментарію замороження активів та регламентація дій СПФМ із активами, що пов’язані з тероризмом та його фінансуванням; - удосконалення законодавчих аспектів, які впливають на якість розслідування злочинів з легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом; - удосконалення положень законодавства, що забезпечують конфіденційність факту отримання та виконання СПФМ запитів, рішень та доручень Держфінмоніторингу, та, як наслідок, захист СПФМ від погроз, дискримінаційних дій та інших негативних наслідків, пов’язаних з виконанням заходів з первинного фінансового моніторингу; - перехід до відстеження грошових переказів як інструменту для запобігання, виявлення та розслідування випадків відмивання грошей та фінансування тероризму, а також для здійснення обмежувальних заходів. Проєкт Закону є аналогічним законопроєкту, який був зареєстрований за № 9417 від 19.12.2018 у Верховній Раді України VIII скликання (урядовий), та підготовлений для внесення на розгляд Верховної Ради України IХ скликання з урахуванням пропозицій міжнародних експертів Єврокомісії та МВФ

Відповідно до пояснювальної записки, проєкт Закону спрямований на удосконалення та уточнення окремих норм законодавства з питань запобігання і протидії легалізації (відмиванню) доходів, а також узгодження та покращення положень законодавчих актів, що змінюються, забезпечення реалізації положень нових міжнародних стандартів у сфері протидії відмиванню коштів та боротьби з фінансуванням тероризму. Проєктом Закону пропонується: - запровадження загальноприйнятої термінології у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та її суті до міжнародної; - застосування ризик-орієнтованого підходу суб’єктами первинного фінансового моніторингу (СПФМ) при проведенні належної перевірки своїх клієнтів та відповідно перехід до кейсового звітування про підозрілі операції (діяльність) своїх клієнтів; - збільшення порогової суми та зменшення кількості ознак для обов’язкового звітування про фінансові операції, про які СПФМ (банки, страховики, кредитні спілки, ломбарди, біржі, платіжні організації та інші фінансові установи) зобов’язані були повідомляти Держфінмоніторинг, а саме залишається обов’язок повідомляти про фінансові операції на суму більше 400 тис. грн. (зараз 150 тис. грн.) та пов’язані з готівкою, переказом коштів за кордон, політично значущими особами та клієнтами з держав, що не виконують рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, що провадять діяльність в антилегалізаційній сфері; - розширення кола СПФМ, які будуть повідомляти Держфінмоніторинг про підозрілі фінансові операції, – особами, які надають інформаційно-консультаційні послуги з питань оподаткування; - удосконалення процедури розкриття суб’єктами господарювання своїх кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) та посилення вимог до виявлення СПФМ бенефіціарних власників своїх клієнтів; - запровадження міжнародного інструментарію замороження активів та регламентація дій СПФМ із активами, що пов’язані з тероризмом та його фінансуванням; - удосконалення законодавчих аспектів, які впливають на якість розслідування злочинів з легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом; - удосконалення положень законодавства, що забезпечують конфіденційність факту отримання та виконання СПФМ запитів, рішень та доручень Держфінмоніторингу, та, як наслідок, захист СПФМ від погроз, дискримінаційних дій та інших негативних наслідків, пов’язаних з виконанням заходів з первинного фінансового моніторингу; - перехід до відстеження грошових переказів як інструменту для запобігання, виявлення та розслідування випадків відмивання грошей та фінансування тероризму, а також для здійснення обмежувальних заходів. Проєкт Закону є аналогічним законопроєкту, який був зареєстрований за № 9417 від 19.12.2018 у Верховній Раді України VIII скликання (урядовий), та підготовлений для внесення на розгляд Верховної Ради України IХ скликання з урахуванням пропозицій міжнародних експертів Єврокомісії та МВФ

Відповідно до пояснювальної записки Пропонованими законопроектом змінами до Закону України "Про Державне бюро розслідувань", зокрема: змінюється правовий статус Державного бюро розслідувань – Державне бюро розслідувань стає державним правоохоронним органом уточнюються система Державного бюро розслідувань, порядок затвердження організаційної структури Державного бюро розслідувань, порядок утворення територіальних управлінь Державного бюро розслідувань; змінюється підхід до визначення граничної чисельності центрального апарату та територіальних управлінь Державного бюро розслідувань. Граничну чисельність центрального апарату та територіальних управлінь Державного бюро розслідувань визначатиме Кабінет Міністрів України за поданням Директора Державного бюро розслідувань уточнюються порядок призначення Директора Державного бюро розслідувань та його повноваження; унормовуються підстави притягнення працівників Державного бюро розслідувань до дисциплінарної відповідальності У законопроекті пропонується надати Директору ДБР повноваження одноособово призначати осіб на посади першого заступника і заступників Директора ДБР та визначати їх обов'язки поза конкурсом, без жодних вимог щодо професійної придатності та інших ділових якостей, а також в одноособовому порядку їх звільняти Також, передбачене у проекті повноваження Глави держави затверджувати Положення про Раду громадського контролю та порядок її формування виходить за межі повноважень Президента України, передбачених чинною Конституцією України

Відповідно до пояснювальної записки Законопроектом вносяться зміни до Кримінального процесуального кодексу України та пов’язані із цим зміни до Законів України «Про статус народного депутата України», «Про Національне антикорупційне бюро України», «Про судову експертизу», «Про радіочастотний ресурс України», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій» В результаті цього голосування на законодавчому рівні закріпили: право НАБУ та ДБР автономно здійснювати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (так звану прослушку); право Генерального прокурора, його заступника, керівника регіональної прокуратури передоручати вручення підозри спеціальним суб’єктам; НАБУ матиме закріплену у законі можливість мати штатних негласних працівників; ініціювати проведення експертизи можуть сторони та слідчий суддя, монополія державних експертних установ на проведення експертизи скасована;

Водночас, парламент залишив в силі запропоновані депутатом попереднього скликання Андрієм Лозовим зміни (так звана “поправка Лозового”) щодо: – порядок обчислення строків досудового розслідування (з моменту внесення відомостей в ЄРДР); можливості оскарження повідомлення про підозру

Відповідно до пояснювальної записки, метою проекту Закону є суттєве удосконалення, спрощення і скорочення процедур оренди державного і комунального майна для досягнення прозорості та відкритості процесу передачі в оренду державного та комунального майна. Передача в оренду державного та комунального майна згідно з проектом Закону замість застарілої процедури проведення конкурсу буде здійснюватися шляхом продажу права оренди на майно державної та комунальної власності на електронному аукціоні у електронній торговій системі. Проектом визначено, що аукціон проводиться за наявності заяв на участь в аукціоні не менше, ніж від двох учасників та вважається таким, що відбувся, у разі здійснення на аукціоні не менше одного кроку аукціону. Для участі в аукціоні потенційний орендар подає заяву на участь в аукціоні шляхом заповнення електронної форми в електронній торговій системі, встановленої адміністратором. В той же час, порядок подання заяв на участь в аукціоні встановлюється Кабінетом Міністрів України

В пояснювальній записці вказано, що законопроектом пропонується викласти в новій редакції підпункт "х" підпункту 3 пункту 2 розділу VІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Вищий антикорупційний суд", відповідно до якого підсудність Вищого антикорупційного суду як суду першої, апеляційної інстанцій, слідчих суддів поширюється на кримінальні провадження, відомості про які внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань з дня початку роботи цього суду, крім кримінальних проваджень, досудове розслідування у яких здійснюється або здійснювалося Національним антикорупційним бюро України та закінчено прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Також передбачено, що до Вищого антикорупційного суду передаються усі кримінальні провадження, досудове розслідування у яких завершено прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури і судовий розгляд яких судами першої, апеляційної інстанцій не завершено до дня початку роботи Вищого антикорупційного суду

Дозволити оренду державних площ та іншого майна через Prozorro

У законопроекті пропонується внести до Закону України «Про запобігання корупції» та деяких інших законодавчих актів зміни, відповідно до яких:

1) запровадити одноосібну форму урядування Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – Національне агентство);

2) забезпечити спроможність Національного агентства ефективно здійснювати покладені на нього функції, зокрема, шляхом усунення законодавчих прогалин щодо забезпечення належного доступу Національного агентства до реєстрів та баз даних, адміністратором (держателем) яких є державні органи;

3) змінити порядок формування та склад конкурсної комісії з відбору Голови Національного агентства, забезпечивши участь представників міжнародних організацій у роботі конкурсної комісії;

4) посилити механізми підзвітності Національного агентства;

5) передбачити обов’язкове створення чи визначення уповноважених підрозділів (уповноважених осіб) з питань запобігання та виявлення корупції в органах влади різного рівня;

6) удосконалити механізм фінансового контролю шляхом розширення змісту повідомлення про суттєві зміни в майновому стані для окремих категорій суб’єктів декларування;

7) встановити, що Національне агентство визначає порядок відбору декларацій для проведення обов'язкової повної перевірки та черговість такої перевірки на підставі оцінки ризиків, а також визначає порядок автоматизованого розподілу обов'язків з проведення повної перевірки між уповноваженими особами Національного агентства;

8) виключити із Закону України «Про вибори народних депутатів України» виняток з обов’язку подання декларації, встановлений для кандидатів на позачергових виборах, тощо.

(з висновків Головного науково-експертного управління ВРУ)

Повернення до Кримінального кодексу статті про незаконне збагачення

законопроектом пропонується викласти в новій редакції підпункт "х" підпункту 3 пункту 2 розділу VІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Вищий антикорупційний суд", відповідно до якого підсудність Вищого антикорупційного суду як суду першої, апеляційної інстанцій, слідчих суддів поширюється на кримінальні провадження, відомості про які внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань з дня початку роботи цього суду, крім кримінальних проваджень, досудове розслідування у яких здійснюється або здійснювалося Національним антикорупційним бюро України та закінчено прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Також передбачено, що до Вищого антикорупційного суду передаються усі кримінальні провадження, досудове розслідування у яких завершено прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури і судовий розгляд яких судами першої, апеляційної інстанцій не завершено до дня початку роботи Вищого антикорупційного суду