Відповідно до пояснювальної записки Пропонованими законопроектом змінами до Закону України "Про Державне бюро розслідувань", зокрема: змінюється правовий статус Державного бюро розслідувань – Державне бюро розслідувань стає державним правоохоронним органом уточнюються система Державного бюро розслідувань, порядок затвердження організаційної структури Державного бюро розслідувань, порядок утворення територіальних управлінь Державного бюро розслідувань; змінюється підхід до визначення граничної чисельності центрального апарату та територіальних управлінь Державного бюро розслідувань. Граничну чисельність центрального апарату та територіальних управлінь Державного бюро розслідувань визначатиме Кабінет Міністрів України за поданням Директора Державного бюро розслідувань уточнюються порядок призначення Директора Державного бюро розслідувань та його повноваження; унормовуються підстави притягнення працівників Державного бюро розслідувань до дисциплінарної відповідальності У законопроекті пропонується надати Директору ДБР повноваження одноособово призначати осіб на посади першого заступника і заступників Директора ДБР та визначати їх обов'язки поза конкурсом, без жодних вимог щодо професійної придатності та інших ділових якостей, а також в одноособовому порядку їх звільняти Також, передбачене у проекті повноваження Глави держави затверджувати Положення про Раду громадського контролю та порядок її формування виходить за межі повноважень Президента України, передбачених чинною Конституцією України
Едуард Прощук Максимально голосує за За Державне бюро розслідувань, підконтрольне Президенту
Як Едуард Прощук голосував у порівнянні з тими, хто вважає, що парламент повинен прийняти законопроєкти, якими Глави держави затверджує Положення про Раду громадського контролю ДБР та порядок її формування, Директор ДБР , Директор ДБР одноособово призначає осіб на посади першого заступника і заступників Директора ДБР та визначає їх обов'язки, поза конкурсом, без жодних вимог щодо професійної придатності та інших ділових якостей, а також в одноособовому порядку їх звільняє
Як "Максимально голосує за" працює
Голосування депутата рахуються як зважене середнє, де найважливіші голосування отримують 50 балів, менш важливі 10 балів, а ще менш важливі голосування під час яких депутат був відсутній, отримують 2 бали. Під час важливих голосувань депутат отримує повні 50 балів за голосування на підтримку політики, 0 балів за голосування проти i 25 балів за неголосування. В менш важливих голосуваннях депутат отримує 10 балів за голосування на підтримку політики, 0 балів за голосування проти і 1 (з 2) якщо відсутній.
Після цього, цифри конвертуються в прості фрази на основі діапазону значень, в який потрапляє голосування депутата.
Кількість голосувань | Балів | З можливих | |
---|---|---|---|
Найважливіші голосування (50 балів) | |||
Голосувань «за» політику | 2 | 100 | 100 |
Голосувань «проти» політики | 0 | 0 | 0 |
Відсутній | 0 | 0 | 0 |
Менш важливі голосування (10 балів) | |||
Голосувань «за» політику | 1 | 10 | 10 |
Голосувань «проти» політики | 0 | 0 | 0 |
Відсутній на менш важливих (2 бали) | |||
Відсутній* | 0 | 0 | 0 |
Всього: | 110 | 110 | |
*Виконуючи інші обов'язки, депутат не завжди має можливість голосувати. Тому відсутність не завжди свідчить про те, що він утримується від голосування за політику. Внаслідок цього, відсутність на менш важливих голосуваннях робить різницю диспропорційно малою і мало впливає на підрахунок голосувань. |
Узгоджений розрахунок = Бали депутата / Балів всього = 110 / 110 = 100%.
І потім
- між 95% та 100% означатиме "Максимально голосує за"
- між 85% та 95% означатиме "Послідовно голосує за"
- між 60% та 85% означатиме "Переважно голосує за"
- між 40% та 60% означатиме "Суміш за та проти"
- між 15% та 40% означатиме "Переважно голосує проти"
- між 5,0% та 15% означатиме "Послідовно голосує проти"
- між 0,0% та 5,0% означатиме "Максимально голосує проти"
- У разі відсутності депутата та/або його неголосування - "Ніколи не голосує"