Антон Кіссе Переважно голосує за За євроінтеграцію в економічній сфері

Відповідно до пояснювальної записки законопроєктом передбачається імплементація вимог статей 219-223 Угоди про асоціацію, а також положень Директиви 98/44/ЄC Європейського Парламенту та Ради від 06.07.1998 про правову охорону біотехнологічних винаходів, Регламенту (ЄС) № 469/2009 Європейського Парламенту та Ради від 06.05.2009 про сертифікати додаткової охорони для медичних продуктів, Регламенту (ЄС) № 2019/933 Європейського Парламенту та Ради від 20.05.2019 про внесення змін до Регламенту (ЄС) 469/2009 щодо сертифікатів додаткової охорони для медичних продуктів, Регламенту (ЄС) № 1901/2006 Європейського Парламенту та Ради від 12.12.2006 про медичні продукти для педіатричного використання, Директиви 2001/83/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 06.11.2001 про звід законів Спільноти щодо лікарських засобів для людини

Відповідно до пояснювальної записки, законопроект визначає правові засади функціонування ринків капіталу та організованих товарних ринків в Україні, провадження професійної діяльності на зазначених ринках, врегульовує відносини, що виникають під час емісії та обігу цінних паперів, укладення й виконання деривативних контрактів та правочинів з ними.
Разом з тим, Законопроектом передбачено, що дія Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» не поширюється на: відносини, пов’язані з вчиненням і виконанням правочинів поза організованими ринками щодо інструментів грошового ринку, а також продукції та іншого майна, визначеного родовими ознаками; на відносини, пов’язані з вчиненням і виконанням правочинів щодо речей, визначених індивідуальними ознаками (крім цінних паперів); на відносини, пов’язані з функціонуванням багатосторонніх систем та їх операторів, якщо правила функціонування таких ринків не передбачають централізованого вчинення правочинів, або не передбачають централізованого виконання правочинів, або не передбачають централізованого вчинення та централізованого виконання правочинів; на відносини, пов’язані з функціонуванням електронної системи закупівель відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі

Відповідно до пояснювальної записки законопроєктом передбачається імплементація вимог статей 219-223 Угоди про асоціацію, а також положень Директиви 98/44/ЄC Європейського Парламенту та Ради від 06.07.1998 про правову охорону біотехнологічних винаходів, Регламенту (ЄС) № 469/2009 Європейського Парламенту та Ради від 06.05.2009 про сертифікати додаткової охорони для медичних продуктів, Регламенту (ЄС) № 2019/933 Європейського Парламенту та Ради від 20.05.2019 про внесення змін до Регламенту (ЄС) 469/2009 щодо сертифікатів додаткової охорони для медичних продуктів, Регламенту (ЄС) № 1901/2006 Європейського Парламенту та Ради від 12.12.2006 про медичні продукти для педіатричного використання, Директиви 2001/83/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 06.11.2001 про звід законів Спільноти щодо лікарських засобів для людини

Відповідно до пояснювальної записки, проєкт Закону спрямований на удосконалення та уточнення окремих норм законодавства з питань запобігання і протидії легалізації (відмиванню) доходів, а також узгодження та покращення положень законодавчих актів, що змінюються, забезпечення реалізації положень нових міжнародних стандартів у сфері протидії відмиванню коштів та боротьби з фінансуванням тероризму. Проєктом Закону пропонується: - запровадження загальноприйнятої термінології у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та її суті до міжнародної; - застосування ризик-орієнтованого підходу суб’єктами первинного фінансового моніторингу (СПФМ) при проведенні належної перевірки своїх клієнтів та відповідно перехід до кейсового звітування про підозрілі операції (діяльність) своїх клієнтів; - збільшення порогової суми та зменшення кількості ознак для обов’язкового звітування про фінансові операції, про які СПФМ (банки, страховики, кредитні спілки, ломбарди, біржі, платіжні організації та інші фінансові установи) зобов’язані були повідомляти Держфінмоніторинг, а саме залишається обов’язок повідомляти про фінансові операції на суму більше 400 тис. грн. (зараз 150 тис. грн.) та пов’язані з готівкою, переказом коштів за кордон, політично значущими особами та клієнтами з держав, що не виконують рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, що провадять діяльність в антилегалізаційній сфері; - розширення кола СПФМ, які будуть повідомляти Держфінмоніторинг про підозрілі фінансові операції, – особами, які надають інформаційно-консультаційні послуги з питань оподаткування; - удосконалення процедури розкриття суб’єктами господарювання своїх кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) та посилення вимог до виявлення СПФМ бенефіціарних власників своїх клієнтів; - запровадження міжнародного інструментарію замороження активів та регламентація дій СПФМ із активами, що пов’язані з тероризмом та його фінансуванням; - удосконалення законодавчих аспектів, які впливають на якість розслідування злочинів з легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом; - удосконалення положень законодавства, що забезпечують конфіденційність факту отримання та виконання СПФМ запитів, рішень та доручень Держфінмоніторингу, та, як наслідок, захист СПФМ від погроз, дискримінаційних дій та інших негативних наслідків, пов’язаних з виконанням заходів з первинного фінансового моніторингу; - перехід до відстеження грошових переказів як інструменту для запобігання, виявлення та розслідування випадків відмивання грошей та фінансування тероризму, а також для здійснення обмежувальних заходів. Проєкт Закону є аналогічним законопроєкту, який був зареєстрований за № 9417 від 19.12.2018 у Верховній Раді України VIII скликання (урядовий), та підготовлений для внесення на розгляд Верховної Ради України IХ скликання з урахуванням пропозицій міжнародних експертів Єврокомісії та МВФ

Відповідно до пояснювальної записки законопроектом передбачено внесення змін до підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового Кодексу України в частині встановлення особливостей оподаткування ПДВ операцій, що здійснюються у рамках процедури виконання зобов'язань щодо відокремлення діяльності з транспортування природного газу та забезпечення діяльності оператора газотранспортної системи, а саме щодо: - звільнення від оподаткування ПДВ операцій передачі з балансу платника податку на баланс іншої юридичної особи майна, що перебуває у державній власності, у складі магістральних газопроводів та усіх об'єктів і споруд, пов'язаних з ними єдиним технологічним процесом (основних засобів, нематеріальних активів, капітальних інвестицій), що використовую(є)ться для забезпечення транспортування природного газу магістральними газопроводами, а також незастосування до цих операцій положень пункту 198.5 статті 198 та статті 199 ПКУ; - визначення за касовим методом дати виникнення податкових зобов’язань/податкового кредиту за операціями постачання/придбання майна, що не перебуває у державній власності, у складі магістральних газопроводів та усіх об'єктів і споруд, пов'язаних з ними єдиним технологічним процесом (основних засобів, нематеріальних активів, капітальних інвестицій), що використовую(є)ться для забезпечення транспортування природного газу, які(яке) обліковується на балансі одного платника податку і передається на баланс іншого платника податку; - тимчасового, до 1 січня 2021 року, визнання такими, що не вважаються постачанням товарів (послуг), операцій з надання (передачі) та повернення за договором позики природного газу, що використовується для забезпечення діяльності з транспортування природного газу магістральними газопроводами, якщо такі операції здійснюються з метою та на виконання зобов'язань щодо відокремлення діяльності з транспортування природного газу та забезпечення діяльності оператора газотранспортної системи, взятих Україною відповідно до Закону України «Про ратифікацію Протоколу про приєднання України до Договору про заснування Енергетичного Співтовариства».

Відповідно до пояснювальної записки, проєкт Закону спрямований на удосконалення та уточнення окремих норм законодавства з питань запобігання і протидії легалізації (відмиванню) доходів, а також узгодження та покращення положень законодавчих актів, що змінюються, забезпечення реалізації положень нових міжнародних стандартів у сфері протидії відмиванню коштів та боротьби з фінансуванням тероризму. Проєктом Закону пропонується: - запровадження загальноприйнятої термінології у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та її суті до міжнародної; - застосування ризик-орієнтованого підходу суб’єктами первинного фінансового моніторингу (СПФМ) при проведенні належної перевірки своїх клієнтів та відповідно перехід до кейсового звітування про підозрілі операції (діяльність) своїх клієнтів; - збільшення порогової суми та зменшення кількості ознак для обов’язкового звітування про фінансові операції, про які СПФМ (банки, страховики, кредитні спілки, ломбарди, біржі, платіжні організації та інші фінансові установи) зобов’язані були повідомляти Держфінмоніторинг, а саме залишається обов’язок повідомляти про фінансові операції на суму більше 400 тис. грн. (зараз 150 тис. грн.) та пов’язані з готівкою, переказом коштів за кордон, політично значущими особами та клієнтами з держав, що не виконують рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, що провадять діяльність в антилегалізаційній сфері; - розширення кола СПФМ, які будуть повідомляти Держфінмоніторинг про підозрілі фінансові операції, – особами, які надають інформаційно-консультаційні послуги з питань оподаткування; - удосконалення процедури розкриття суб’єктами господарювання своїх кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) та посилення вимог до виявлення СПФМ бенефіціарних власників своїх клієнтів; - запровадження міжнародного інструментарію замороження активів та регламентація дій СПФМ із активами, що пов’язані з тероризмом та його фінансуванням; - удосконалення законодавчих аспектів, які впливають на якість розслідування злочинів з легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом; - удосконалення положень законодавства, що забезпечують конфіденційність факту отримання та виконання СПФМ запитів, рішень та доручень Держфінмоніторингу, та, як наслідок, захист СПФМ від погроз, дискримінаційних дій та інших негативних наслідків, пов’язаних з виконанням заходів з первинного фінансового моніторингу; - перехід до відстеження грошових переказів як інструменту для запобігання, виявлення та розслідування випадків відмивання грошей та фінансування тероризму, а також для здійснення обмежувальних заходів. Проєкт Закону є аналогічним законопроєкту, який був зареєстрований за № 9417 від 19.12.2018 у Верховній Раді України VIII скликання (урядовий), та підготовлений для внесення на розгляд Верховної Ради України IХ скликання з урахуванням пропозицій міжнародних експертів Єврокомісії та МВФ

Відповідно до пояснювальної записки, законопроект розроблено з метою забезпечення виконання зобов'язань України щодо відокремлення діяльності з транспортування природного газу, електричної енергії та забезпечення діяльності оператора газотранспортної системи, оператора системи передачі за Протоколом про приєднання України до Договору про заснування Енергетичного Співтовариства, та з урахуванням відповідних положень Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони

Відповідно до пояснювальної записки, законопроект розроблено з метою забезпечення виконання зобов'язань України щодо відокремлення діяльності з транспортування природного газу, електричної енергії та забезпечення діяльності оператора газотранспортної системи, оператора системи передачі за Протоколом про приєднання України до Договору про заснування Енергетичного Співтовариства, та з урахуванням відповідних положень Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони

Відповідно до пояснювальної записки проектом Закону передбачається внесення змін до Митного кодексу України, зокрема щодо: - розширення переліку об’єктів права інтелектуальної власності, сприяння захисту яких здійснюється під час переміщення товарів через митний кордон України; - визначення термінів: «контрафактні товари», «піратські товари», «товари, що підозрюються у порушенні права інтелектуальної власності»; - незастосування заходів щодо сприяння захисту прав інтелектуальної власності щодо переміщення через митний кордон України оригінальних товарів, які були виготовлені за згодою правовласника або товарів, виготовлених особою, належним чином уповноваженою правовласником на виробництво певної кількості товарів, у кількості що перевищує обумовлену між цією особою і правовласником; - розширення випадків застосування заходів, пов’язаних із призупиненням митного оформлення товарів, що підозрюються у порушенні права інтелектуальної власності, у тому числі за ініціативою митного органу; - відшкодування витрат, пов’язаних зі зберіганням, знищенням товарів, що підозрюються у порушенні права інтелектуальної власності; - запровадження можливості дострокового випуску товарів, митне оформлення яких призупинено за підозрою у порушенні прав інтелектуальної власності; - встановлення особливостей призупинення митного оформлення та знищення невеликих партій товарів, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях

Відповідно до пояснювальної записки проектом Закону передбачається внесення змін до Митного кодексу України, зокрема щодо: - розширення переліку об’єктів права інтелектуальної власності, сприяння захисту яких здійснюється під час переміщення товарів через митний кордон України; - визначення термінів: «контрафактні товари», «піратські товари», «товари, що підозрюються у порушенні права інтелектуальної власності»; - незастосування заходів щодо сприяння захисту прав інтелектуальної власності щодо переміщення через митний кордон України оригінальних товарів, які були виготовлені за згодою правовласника або товарів, виготовлених особою, належним чином уповноваженою правовласником на виробництво певної кількості товарів, у кількості що перевищує обумовлену між цією особою і правовласником; - розширення випадків застосування заходів, пов’язаних із призупиненням митного оформлення товарів, що підозрюються у порушенні права інтелектуальної власності, у тому числі за ініціативою митного органу; - відшкодування витрат, пов’язаних зі зберіганням, знищенням товарів, що підозрюються у порушенні права інтелектуальної власності; - запровадження можливості дострокового випуску товарів, митне оформлення яких призупинено за підозрою у порушенні прав інтелектуальної власності; - встановлення особливостей призупинення митного оформлення та знищення невеликих партій товарів, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях

Відповідно до пояснювальної записки метою прийняття проекту Закону є забезпечення виконання зобов’язань України у сфері європейської інтеграції в частині узгодження вимог чинного законодавства України щодо охорони прав на компонування (топографії) інтегральних мікросхем із правом Європейського Союзу. З цією метою проектом Закону пропонується: надати нове визначення термінів «компонування напівпровідникового виробу», «напівпровідниковий виріб» тощо; уточнити умови надання правової охорони та умови охороноздатності компонування напівпровідникового виробу; переглянути вимоги до заявки на реєстрацію; удосконалити порядок проведення експертизи заявок; уточнити перелік прав та обов’язків, що випливають з державної реєстрації компонування напівпровідникового виробу.

Відповідно до пояснювальної записки метою прийняття проекту Закону є забезпечення виконання зобов’язань України у сфері європейської інтеграції в частині узгодження вимог чинного законодавства України щодо охорони прав на компонування (топографії) інтегральних мікросхем із правом Європейського Союзу. З цією метою проектом Закону пропонується: надати нове визначення термінів «компонування напівпровідникового виробу», «напівпровідниковий виріб» тощо; уточнити умови надання правової охорони та умови охороноздатності компонування напівпровідникового виробу; переглянути вимоги до заявки на реєстрацію; удосконалити порядок проведення експертизи заявок; уточнити перелік прав та обов’язків, що випливають з державної реєстрації компонування напівпровідникового виробу.